Вступ
Актуальність теми цієї доповіді продиктована необхідністью розширення рівня знань у наркологічному співтоваристві та інформованісті пацієнтів про сучасні та високоефективні методи лікування алкогольної та опійної залежностей. Стереотипи поглядів лікарів на проблему достовірно ефективного лікувального процесу при наданні допомоги пацієнтам з алкоголізмом або опійною наркоманією, на жаль, досі базуються на необхідності застосування аверсивних методів лікування. Не можна не визнати факт, що в багатьох наркологічних установах країни, незалежно від їхньої форми власності, застосовуються так звані «кодувальні» методики, використання яких обґрунтовується тим, що їхнє поєднання з «високопрофесійною психотерапією» дає довгостроковий результат. Виникає питання про те, а до якого результату хоче прийти лікар, який використовує подібні методи терапії? Найчастіше відповідь буде: «Щоб пацієнт не вживав алкоголь (наркотики) якнайдовше». Ця відповідь підкріплюється і запитом самого пацієнта (або його родичів та колег). У нашому медичному центрі, при пред'явленні пацієнтом прохання про такий результат лікування, ми завжди ставимо додаткове запитання: «Ось Ви не вживаєте алкоголю протягом деякого часу, чи можна сказати, що Ви досягли бажаного результату?». Більшість пацієнтів, задумавшись, відповідає, що ні, їм хотілося б відчути свободу від непереборного бажання продовжувати вживати алкоголь (наркотики), почуватися вільними та незалежними, захищеними та спокійними тощо. Невідповідність очікувань результату від лікування у пацієнта та лікаря, необґрунтованості клішованого та потокового «кодування», необхідністю використання методів, що створюють у пацієнта «тверезість, що приносить радість».
Перспективні підходи у лікуванні алкогольної та опійної залежностей
Невипадково у назві цього розділу зроблено акцент на «перспективи», так як, відсутність перспективи є безперспективність лікування. І саме такий результат на наш погляд дають так звані «кодування», використання препаратів дисульфіраму та ціанаміду. Аверсивні, заборонні методи лікування використовуються тільки в лікуванні залежностей, які не відрізняються за патогенезом та закономірностями течії від інших хронічних захворювань (наприклад, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, тощо). Найбільш перспективним результатом лікування алкогольної та наркотичної залежності необхідно визнати отримання такого психофізичного стану у пацієнта, коли за ситуації вибору «вжити-не вжити», він усвідомлено відмовиться від прийому ПАР, відчувши від своєї відмови позитивні емоції. Допомогти у досягненні такого лікувального результату можуть блокатори опіоїдних рецепторів.
Блокатори опіоїдних рецепторів та їх роль у зменшенні ейфорії при прийомі алкоголю та опіодів
Порівняння різних препаратів налтрексонового ряду
Порівняння вівітролу, як найефективнішого представника блокаторів опіоїдних рецепторів з дисульфірамом, ціанамідом та «кодувальними» методиками
Психотерапевтична реабілітація як частина стратегії лікування залежностей
Таким чином, налтрексон є важливим і необхідним патогенетично обґрунтованим елементом психотерапевтичного етапу лікування алкогольної та опійної залежностей, що дозволяє покращити комплаєнс до лікування, зменшити потяг до ПАР, створити безпечніший перебіг і лікування «зриву». Наявність пролонгованих форм налтрексону дозволяє досягати стабільності терапевтичного ефекту без необхідності щоденного контролю прийому медикаментозних засобів, привертаючи до більш ресоціалізованого компонента реабілітаційного процесу
Спасибі за увагу.
Список літератури:
1. Брюн Е., Сучасні підходи в організації медико-соціальної реабілітації наркологічних хворих. Методичні рекомендації, МОЗ РФ. – М., 2013.
2. Слайди надані фірмою Janssen.
