Попандопуло П. Н., Добровольська І. Ст, Добровольська Є. П., Глущенко В. С.
КУ «Черкаська обласна психіатрична лікарня»
У статті розглядається питання зміни наркосцені, вживання септичних психоактивних препаратів, що призводить до швидкої інвалідизації, смерті та можливості лікування новими судинних препаратів і антибіотиків.
Ключові слова: наркосцена, дезоморфін, спазмолекс, когнітивні розлади поліоксидоній.
У доповіді голови комітету з контролю за незаконним обігом наркотиків, було зазначено збільшення конфіскації традиційних наркотичних речовин: героїн, ширка, кокаїн. Цифра вища за попередні роки в 2-3 рази, в той же час відзначається подальше зростання наркозалежних за рахунок застосування різних кустарно виготовлених речовин і легально проданих препаратів. Ситуація в Україні, особливо в «дрібних, мертвих містах», де немає промисловості, де реальне безробіття серед молоді сягає 30-40%, не менш тривожне. Можна говорити про катастрофу державного масштабу. Офіційні цифри відбивають трохи більше 20-30 % випадків захворюваності. Наприклад, у м. Сміла на обліку у нарколога стоїть не більше 200 наркозалежних, а в ГО «Діалог» лише ін'єкційні наркозалежні становлять 1400 осіб. Здається, у країні загалом ситуація не дуже відрізняється від ситуації у м. Сміла. Нові психоактивні препарати вимагають нових підходів до лікування, що стало причиною нашого дослідження. Дослідження проводилось на базі КУ «ЧОПБ» у кабінеті функціональної діагностики із підключенням до роботи психологів, спеціалістів відділення з лікування психічних розладів внаслідок прийому психоактивних препаратів. Раніше ми проводили аналіз ЕЕГ, щоб виявити зміни на електроенцефалограмі зміни у хворих із залежністю від трамадолу, ефекту, колдакту. У своїй другій роботі ми з жалем констатували, що заборона на продаж трамадолу призвела до переходу хворих на прийом ацетильованого опію, що становило загрозу зараження ВІЛ-інфекцією або «розкаток» із таблеток спазмолексу. Під спостереженням знаходилися 30 хворих, які регулярно або епізодично приймають «розкочування» з таблеток або складніше виготовляються стимуляторів, також дезоморфіну. Патопсихологічно виявляється легко чи помірно виражені зміни органічного регістр-синдромів. У трьох випадках у хворих із тривалим стажем наркотизації виявлено зміни мислення, характерні для шизофренічного процесу.
На всі ці зміни не зверталось належної уваги з огляду на відомості про прийом психоактивних речовин. Лікувальні впливи зосереджувались на усуненні абстинентних розладів. При дослідженні ЕЕГ системою «Нейроком» за програмою дослідження когнітивних змін насамперед визначались порушення концентрації уваги, оперативної пам'яті. Необхідно додати наявність у 10% хворих на ВІЛ-інфекцію гепатитів «В» або «С», причому наявність гепатиту «В» та «С» за літературними даними завжди перевищує кількість ВІЛ-інфікованих у кілька разів. Однак відсутність швидких тестів на гепатити В і С не дає можливості дати точної картини цієї групи хворих. Обов'язкове виключення із схеми лікування препаратів, що надають токсичну дію на печінку та імунну систему. Нами застосовувалась стандартна схема лікування залежно від опіатів, якщо вони були основними наркотиками, згідно з методичними рекомендаціями МОЗ України.
За схемою № 2, що передбачає виключення застосування нейролептиків на відміну від лікування залежності від чистого прийому опіатів, при лікуванні залежності від «розкочування», з першого дня застосовувались гепатотропні препарати: гептрал, гепарсил, препарати, що покращують тканинний обмін - цитофлавін, а при ураженні периферичної нервової системи хороший ефект давало застосування гліатиліну, спочатку внутрішньовенно крапельне, а потім у капсулах. При тяжких ураженнях судин нижніх кінцівок вводились: реополіглюкін 400мл № 10 у поєднанні з тренталом 5 мл та солкосирилом 20 мл, а також ендотелон, детралекс, аесцин. Це давало змогу зупинити процес подальшого ураження судин. На щастя, лише в поодиноких випадках надходили хворі з регулярним прийомом дезоморфіну або термінологією наркоманів «крокодила». Крім ураження ЦНС з астенодепресивними чи психопатоподібними розладами, обов'язковим ускладненням була пневмонія і натомість різкого зниження імунітету. Так, згідно з даними деяких авторів, основна смерть від застосування дози морфіну наставала протягом перших 6 місяців регулярного прийому, найбільша тривалість життя таких хворих становила не більше року. Показники загального аналізу крові були, як правило, у нормі, проте на тлі абсцедування у легенях. Посіви крові, мокротиння не виявляли збудника в жодному разі. Таким чином, можна було припустити, що збудником був мікробний агент, що не виявляється звичайними методами дослідження. Відбувались зміни імунної реакції організму. Нами проводилась масивна антибактеріальна терапія, наприклад аугментин, цефтріаксон у поєднанні з метрогілом. Надалі застосовувались потужніші антибіотики гатифлоксацин з обов'язковим призначенням флюконазолу.
Нами також застосовувався новий препарат противірусної дії - поліоксидоній у дозі 6 мг внутрішньом'язово щодня № 10. За інструкцією даний препарат застосовується 10 разів, або щодня, або через день. Але з огляду на стан хворого одразу було застосування 10 днів поспіль, потім через тиждень повторювали ще 5 ін'єкцій цього препарату. Поліоксидоній відноситься до групи цитокінінів та імунномодуляторів. Препарат підвищує резистентність організму до різних інфекцій. В основі імуномоделюючої дії поліоксидонія пряма дія на фагоцетуючі клітини та природні кілери, а також стимуляція антитілоутворення.
Поліоксидоній чинить дезінтоксикаційну дію, а також підвищує стійкість мембран клітин до цитотоксичних речовин, володіючи високою біодоступністю (89 % препарату досягає максимальної концентрації в крові через 40 хвилин) швидко розподіляється у всіх органах та тканинах. Перші ознаки покращення ми відзначали після 10 введень препарату, після 15 введень стан хворого практично нормалізувався. На тлі комбінованого лікування антибіотиками, дезінтоксикаційної терапії, реосорбілакту, реамберину, протигрибковими препаратами та поліоксидонієм відбувалося розсмоктування патологічних змін у легенях або інкапсулювання абсцесу. Таким чином, нові кустарно виготовлені психоактивні речовини становлять реальну загрозу та призводять до швидкої інвалідності та смерті їхніх споживачів. Процес лікування вкрай дорогий, що призводить у вкрай поодиноких випадках до позитивних результатів. Крім того, часто за ширмою наркозалежності ховається психічний розлад, не пов'язаний із прийомом психоактивних речовин. Тому необхідний мультибригадний підхід до діагностики та лікування хворих. До бригади мають входити: психолог, психіатр, лікар-терапевт.
Список літератури:
стор 174-175
Попандопуло П. М., Добровольська І. В., Косенкова І. В., «Клініко-електроенцефалографічні зміни у хворих із залежністю від прийому трамадолу та кустарно виготовлених психоактивних речовин з легально продаються лікарських форм». Психічне здоров'я, №1 (14) 2007р.
Рустамович А. В., Шамрай В. К. «Клінічна Психіатрія у схемах та таблицях» 2006 стор 122-124
І. К. Сосін, Ю. Ф. Чуєв Про наркоситуацію в Україні. Український вісник психоневрології. Випуск 3 (64/2010)
