Терапевтична спільнота

Профессиональная помощь, терапевтическое сообщества

Перші терапевтичні спільноти з'явились у 50-60-ті роки ХХ ст. Основною метою цих організацій було надання психотерапевтичної допомоги людям, які вирішили вилікуватись від наркотичної залежності. Основа роботи терапевтичного співтовариства – застосування різних методик, залежно від напряму діяльності кожного суспільства окремо, що є суттєвим доповненням до професійного лікування.

Усі відомі терапевтичні моделі працюють лише за умови добровільного вступу до спільноти, готовності дотримуватися суворого режиму та неухильного виконання правил внутрішнього розпорядку.

Основні норми поведінки у терапевтичних спільнотах:

  • повна відмова від психотропних речовин;
  • заборона фізичне насильство;
  • заборона на контакти сексуального характеру, на період перебування у суспільстві.

 

Терапевтичне співтовариство є маленькою моделлю соціуму, кожен учасник якого навчається основ здорового способу життя. Дане відновлення здійснюється у три основні етапи:

  1. Самостійна підготовка, відвідування індивідуальних консультацій, участь у групових заняттях та самообслуговування;
  2. Навчання, набуття нових кваліфікацій, здійснення трудової діяльності, створення органів самоврядування та участь у спільнотах;
  3. Проходження повної соціально-психологічної реабілітації з наступною адаптацією у суспільстві.

 

Перевагою перебування у терапевтичному співтоваристві є створення його членами особливої психологічної атмосфери, що сприяє усвідомленню людині її захищеності та безпеки. Завдяки такій довірчій та комфортній обстановці наркозалежна людина легко адаптується у суспільстві.

Терапевтическое сообщество

Наркологічний центр «Ренесанс»